1899-1918 рр. - Цісарська та королівська школа кадетів піхоти у Львові (K. und k. Infanterie Kadettenschule in Lemberg);
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного розташована в комплексі будівель, зведених у 1899 році, коли у Львові, на вулиці Кадетській (нині – Гвардійська) відкрили школу кадетів піхоти австро-угорської цісарської армії (K. u. k. Infanterie-Kadettenschule). Це був єдиний у Східній Галичині
військовий навчальний заклад такого типу.
військовий навчальний заклад такого типу.
Серед випускників школи були українці, а також представники інших національностей, які в подальшому відіграли видатну роль в історії України. Так, вихованцями школи був Гнат Стефанів, полковник Української Галицької Армії, який очолював УГА в листопаді 1918 року її найтяжчі часи боротьби з поляками за Львів, а також отаман Богуслав Шашкевич, команди бригади УГА. Закінчив школу також галицький німець Альфред Бізанц, хоробрий офіцер, відзначений в роки 1-ї Світової війни багатьма нагородами, який з 1918 року беззастережно став на бік української справи. Під час Визвольних змагань підполковник УГА А. Бізанц командував 7-ю Львівською бригадою, відзначився у багатьох боях з ворогами України.
Протягом листопада - початку грудня 1918 р. за будівлю колишньої школи кадетів піхоти у Львові точилися запеклі бої з польськими націоналістами, які створили з неї одну з своїх ділянок оборони. На жаль, ці бої виявилися невдалими для армії молодої української держави. Користуючись підтримкою країн Антанти, Польща, порушивши свої зобов'язання перед союзниками про застосування армії генерала Галлера, утвореної у Франції, виключно проти більшовиків, кинула її дивізії проти ЗУНР. В результаті нерівної боротьби Українська Галицька Армія змушена була відійти на Поділля, де її частини увійшли до складу Збройних Сил Української Народної Республіки. А землі Західної України опинилися на положенні колонії у складі новоутвореної Польщі.
Так колишня австрійська школа кадетів піхоти у Львові опинилась у складі Польської держави. До 1921 р. її будівлі фактично не використовувалися. Тільки весною 1921 р. до Львова з Кракова (Лобзева) перевели польський Корпус кадетів №1.
ІІ. Польська Республіка (ІІ Річ Посполита):
1921-1939 рр. – Корпус кадетів №1 (Korpus Kadetów Nr.1)
Корпус кадетів, якому 1933 року було надане ім’я маршала Юзефа Пілсудського, готував юнаків до вступу в офіцерські школи Польщі. За весь час існування корпусу кадетів № 1 жоден етнічний українець не був допущений до навчання у ньому.
У вересні 1939 року, після нападу Німеччини на Польщу, до Львова був також переведений з м.Равіча Корпус кадетів №2.
Після входження західноукраїнських земель до складу СРСР, 22 вересня 1939 р. обидва кадетських корпуси у Львові були розігнані. Українське населення Львова та Західної України підтримало ці заходи, пам'ятаючи вороже ставлення до українців у тогочасній Польщі.
А у приміщеннях колишнього корпусу кадетів № 1 з кінця вересня до 14 листопада 1939 р. був розміщений штаб Українського фронту, після розформування якого тут розташувалося Львівське піхотне училище Червоної Армії, яке проте через рік було передислоковане в м. Острог. З грудня 1940 до березня 1941 року навчальні корпуси на вул. Кадетській, 32 стають місцем дислокації 15-ї моторизованої кулеметно-артилерійської бригади, яку в березні 1941 року змінила 32-та танкова дивізія 4-го механізованого корпусу Червоної Армії. Під час німецької окупації на території нинішньої Академії містився військовий шпиталь, а з кінця липня 1944 р. і до весни 1947 року – радянський військовий шпиталь.
ІІІ. Союз Радянських Соціалістичних Республік:
1947-1951 рр. - Львівське Військово-Політичне училище (Львовское Военно-Политическое училище);
1951-1955 рр. - Львівські курси з підготовки політскладу Радянської Армії (Львовские курсы по подготовке политсостава Советской Армии);
1955-1958 рр. - Львівські курси політскладу Радянської Армії (Львовские курсы политсостава Советской Армии);
1958-1962 рр. - Військово-політичне училище Радянської Армії (з курсами підготовки політскладу Сухопутних Військ) (Военно-политическое училище Советской Армии (с курсами подготовки политсостава Сухопутных Войск));
1962-1967 рр. - Вище військово-політичне училище Радянської Армії та Військово-Морського Флоту (з курсами підготовки політскладу Сухопутних Військ) (Высшее военно-политическое училище Советской Армии и Военно-Морского Флота (с курсами подготовки политсостава Сухопутных Войск));
1967-1975 рр. - Львівське вище військово-політичне училище (Львовское высшее военно-политическое училище);
1975 р. – нагороджено орденом Червоної Зірки, Указ Президії Верховної Ради СРСР від 30.04.1975 р.;
1975-1991 рр. - Львівське вище військово-політичне ордена Червоної Зірки училище (Львовское высшее военно-политическое ордена Красной Звезды училище);
18 листопада 1939 року у місті Брянську було сформовано військове училище, перший випуск офіцерів якого відбувся напередодні Великої Вітчизняної війни, в січні 1941 року. За роки війни училищем було підготовлено й відправлено на фронт близько 11 тисяч офіцерів. За мужність і героїзм, проявлені в боях із фашистськими загарбниками, 15 випускників училища були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.
У 1947 році училище було передислоковане до Львова, де продовжувало готувати офіцерів, розвивати навчально-матеріальну базу та примножувати науково-педагогічний потенціал.
За значні заслуги у підготовці офіцерських кадрів для Радянської Армії і Військово-Морського Флоту Львівське вище військово-політичне училище у 1975 році нагороджено орденом Червоної Зірки.
У цей період училищем набуто також великий досвід у підготовці офіцерських кадрів для збройних сил іноземних держав. На спеціальному факультеті з серпня 1971 року навчалися військовослужбовці більш ніж 20 країн Східної Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.
IV. Україна:
1991-1992 рр. - Львівське вище військове училище;
1992-1998 рр. – Відділення військової підготовки Державного університету "Львівська політехніка";
1998-2000 рр. – Військовий інститут при Державному університеті "Львівська політехніка";
2000-2006 рр. - Львівський військовий ордена Червоної Зірки інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка";
2006-2009 рр. – Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету “Львівська політехніка”;
з 2009 р. – Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Зі здобуттям Україною незалежності, створенням власних Збройних Сил, розпочинається нова сторінка в історії Львівського військового інституту. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 490 від 19.08.1992 року 8 жовтня 1993 року на базі Львівського вищого військового училища і військових кафедр цивільних вищих навчальних закладів м. Львова було створено вищий військовий навчальний заклад нового типу, який першим в Україні був тісно інтегрований із системою цивільної вищої освіти, зокрема, з Національним університетом “Львівська політехніка”. Тим самим було започатковано реалізацію основоположного принципу Концепції військової освіти в Україні, закріпленого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 р. №1410 “Про створення єдиної системи військової освіти”, де визначено, що “військова освіта інтегрується у державну систему освіти на засадах єдиної законодавчої та нормативно-правової бази”.
В тісній інтеграції з базовим університетом Львівський військовий інститут розпочав з 1993 року готувати офіцерів за п’ятнадцятьма спеціальностями, зокрема такими, як “Бойове застосування механізованих підрозділів”, “Бойове застосування аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів” (курсанти цих спеціальностей були переведені до Одеського інституту Сухопутних військ в 1995 році), а також за спеціальностями “Фінансове забезпечення і економіка бойової та господарчої діяльності військ”, “Правознавство” тощо.
18 листопада 2000 року Військовий інститут відзначив 100-літній ювілей з часу започаткування підготовки офіцерських кадрів на Галичині. З нагоди цієї знаменної дати, за значні успіхи в підготовці офіцерських кадрів Указом Президента України навчальному закладу присвоєно ім’я видатного українського військового та політичного діяча гетьмана Петра Сагайдачного, а також нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №381 від 26 травня 2005 року навчальний заклад реорганізовано у Львівський інститут Сухопутних військ та з 1 вересня 2006 року здійснює підготовку військових фахівців за всіма спеціальностями Сухопутних військ Збройних Сил України. 30 вересня 2006 року інститут відвідав Президент України - Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Віктор Андрійович Ющенко. Він дав високу оцінку організації підготовки підготовки офіцерів для Сухопутних військ Збройних Сил України.
У відповідності до наказу Міністра оборони України № 461 від 26 липня 2006 року встановлено День інституту (нині – День Академії сухопутних військ), який щорічно відзначається 14 жовтня у День Українського козацтва.
З метою забезпечення науково-методичного обґрунтування всебічного розвитку та застосування Сухопутних військ ЗС України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року "Про заходи щодо оптимізації мережі науково-дослідних установ Збройних Сил", 30 вересня 2007 року в інституті було сформовано Науковий центр Сухопутних військ.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2009 року № 467 «Про заходи щодо подальшої оптимізації мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів» Міністр оборони України та Міністр освіти і науки України видали спільний наказ згідно з яким, Львівський інститут Сухопутних військ виведено зі складу Національного університету «Львівська політехніка» та реорганізовано в Академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з утворенням в її складі військового коледжу сержантського складу.
Тарас Грицевич taraslgr@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар